Результати діяльності закладів НАМН України у межах Програми медичних гарантій на 2025 рік показують, що обсяг фінансування напряму залежить від кількості пакетів медичних послуг, за якими заклад уклав договори з НСЗУ. І це логічна, справедлива модель.
Найбільші обсяги коштів отримали ті установи, які реально інтегрувалися в ПМГ та законтрактувалися за широким спектром послуг. Серед них:
- Національний науковий центр хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова (16 пакетів) – понад 511 млн грн.
- Національний інститут серцево-судинної хірургії (11 пакетів) – близько 389 млн грн.
- Національний науковий центр радіаційної медицини (13 пакетів) – понад 292 млн грн.
Ці приклади демонструють: участь у ПМГ — це не про «втрату автономії», а про стабільне фінансування і доступність допомоги для пацієнтів. Водночас у 2025 році значна частина вузькоспеціалізованих і надкластерних закладів НАМН фактично виживала за рахунок пакету перехідного фінансування. Для окремих установ він став єдиним або основним джерелом коштів, тоді як участь в інших пакетах ПМГ залишалася мінімальною або взагалі відсутньою.
Так,
- Інститут спадкової патології, законтрактований лише за пакетом перехідного фінансування, отримав близько 10,8 млн грн.
- Інститут епідеміології та інфекційних хвороб (2 пакети) – 90,5 млн грн, з яких практично вся сума надійшла саме за перехідним пакетом.
- Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрохірургії — близько 148 млн грн виключно за перехідним фінансуванням.
- Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії (4 пакети) – близько 36,5 млн грн, з яких 32,8 млн грн також за рахунок перехідного механізму.
Перехідне фінансування дало змогу таким закладам зберегти платоспроможність у 2025 році. Але воно не може бути постійною «подушкою безпеки». Відповідно до проєкту постанови КМУ щодо реалізації ПМГ у 2026 році, пакет перехідного фінансування збережеться, однак уже з другого кварталу 2026 до нього застосовуватиметься понижувальний коефіцієнт. А з 1 квітня 2026 року НСЗУ взагалі не оплачуватиме цей пакет тим закладам, які будуть законтрактовані виключно за ним і не матимуть жодного іншого пакета ПМГ.
За даними НСЗУ, у першій хвилі подання пропозицій на ПМГ-2026 заявки подали 28 закладів НАМН України. І тенденція незмінна: установи, які у 2025 році працювали з великою кількістю пакетів, так само системно заходять у ПМГ і надалі. Це і є реальна інтеграція в єдиний медичний простір.
Натомість частина закладів НАМН, попри всі сигнали й створені у 2025 році умови, так і не зробила кроків для розширення контрактування. Замість адаптації до нової моделі вони продовжують мінімальну участь у ПМГ або роблять ставку виключно на перехідні механізми. Це виглядає не як вимушена стратегія, а як свідоме затягування змін і очікування, що правила знову пом’якшать.
