Попри війну, показники закупівель у ДП “Медичні закупівлі України” минулого року були одними з найкращих. При цьому доставка ліків до регіонів була безпрецедентно повільною. Через це страждали тисячі важкохворих пацієнтів, які не мали доступу до необхідного лікування.
Як відбувалися державні медзакупівлі у 2022 році?
Незважаючи на дуже складний для нашої країни 2022 рік, минулоріч нарешті запрацював механізм закупівлі препаратів за договорами керованого доступу (ДКД). Він дозволив державі закупити інноваційні лікарські засоби за цінами, які нижче ринкових.
Крім того, у зв’язку з військовою агресією росії проти України, після 24 лютого задля розвантаження бюджету сфери охорони здоров’я було прийнято рішення передати на закупівлю міжнародним донорам такі напрями: антиретровірусна терапія, діагностика ВІЛ-інфекції, протитуберкульозні препарати, діагностика туберкульозу, замісна підтримуюча терапія
Також близько 20 млн грн державних коштів було зекономлено завдяки лікам, які ДП “Медичні закупівлі України” отримали у якості гуманітарної допомоги.
Загалом минулого року ДП “МЗУ” законтрактувало медикаментів на 4,8 млрд грн (у рамках тих 22 напрямів, які проаналізували “Пацієнти України”). Сума економії, якої держпідприємство досягнуло на цих закупівлях, становила близько 693 млн грн. Частина грошей одразу ж пішла на покриття браку коштів на закупівлях через девальвацію гривні (на 35% за 2022 рік). Решта повернулася в держбюджет за звичайною для таких випадків процедурою.
Не вдалося закупити ДП “МЗУ” лише 4% від доведеної кількості ліків — 31 позицію. Це найкращий показник виконання плану закупівель відколи ДП “МЗУ” почало проводити централізовані закупівлі.
Якщо все добре, чому пацієнти не отримали ліки вчасно?
Закупити ліки — лише частина роботи. Потрібно ще отримати товар та розвезти його по медзакладах. І з цим у ДП “МЗУ” були найбільші проблеми минулого року. Навіть тоді, коли зруйновані війною логістичні ланцюжки вже вдалося налагодити або побудувати нові.
Через це під кінець 2022-го найбільш гострий дефіцит препаратів відчули пацієнти з онкологічними захворюваннями. У більшості випадків це були дороговартісні препарати, які потрібно приймати регулярно.
Ми неодноразово фіксували скарги пацієнтів щодо недоступності гарантованих державою медпрепаратів — як у соцмережах, так і на нашій гарячі лінії “Номер здоров’я”, де кількість запитів з цього питання становить близько 70% від усіх звернень.
Наприклад, таргетний препарат Трастузумаб для лікування пацієнтів, які хворіють на рак молочної залози, — мав бути поставлений в Україну на початку листопада. По факту, ліки почали надходити невеликими частинами в медзаклади лише у січні 2023 року.
Схожа ситуація була і з хіміопрепаратами Оксаліплатин, Паклітакселом та Капецитабін.
Через брак цих життєво необхідних препаратів пацієнти мали відкладати лікування на 3-6 місяців. При лікуванні онкології такі терміни є катастрофічними та подекуди несумісні з життям.
Також нам стало відомо, що одна з пацієнток із рідкісним захворюванням померла, оскільки не змогла вчасно отримати життєво необхідний медичний виріб для операції.
Валентина хворіла на торсійну дистонію останні 15 років. Люди з цією хворобою майже прикуті до ліжка і на 100% потребують сторонньої допомоги. У 2020-му році Валентині провели операцію з первинною системою стимуляції, яка фактично підняла її на ноги. У 2022 році нейросимулятор у її мозку мали замінити на інший. Проте через збої у поставках державних медзакупівель Валентина так і не отримала нейростимулятор. Пацієнтка померла вдома, страждаючи від симптомів хвороби, які повернулася з іще більшою силою…
У чому причина зірваних поставок?
Причина величезних затримок поставки ліків була не лише в тому, що постачальники несумлінно виконували свої зобов’язання. Відповідальність за це також лежить на менеджерах ДП “МЗУ”, які не контролювали їхню роботу.
Україна навчилася ефективно закуповувати ліки, а от аналізувати залишки на місцях, контролювати терміни розвезення по лікарнях, збирати дійсно актуальну потребу у ліках з регіонів — поки що об’єктивно не вміє.
Якщо більш конкретно, то:
- Регіональні медзаклади досі подають зменшені потреби у ліках, хоча мали би подавати справжню 100% потребу на рік. З ними щодо цього окремо мають працювати ДП “МЗУ” та МОЗ
- Досі незрозуміло, скільки залишків ліків та медвиробів у нас в країні є у медзакладах. Хоча ДП “МЗУ” має для цього аналітичний інструмент MedData, який міг би суттєво спростити аналіз залишків. Відштовхуючись від залишків, можна слідкувати за постійною наявністю ліків у лікарнях
- ДП “МЗУ” все ще розвозить ліки по лікарнях занадто рідко, подекуди — раз на рік, хоча в країні настільки швидко змінюється ситуація, що подекуди в одній лікарні потреба зростає в рази буквально за тижні, тоді як в інших медзакладах вона повністю зникає через окупацію або руйнування лікарень
- Ну і зрештою: укласти договір з постачальником — це половина справи. Далі потрібно ще проконтролювати вчасну поставку товару на місця. Звісно, під час війни логістична дисципліна у багатьох компаній може шкутильгати через об’єктивні обставини. Але саме це мають враховувати закупівельники і постійно тримати виконання контрактів на контролі. А краще встановлювати усі строки — закупівель, поставок та розподілення ліків — на пару місяців раніше, ніж звикли до цього.
Через це, по суті, у 2022 році відбувся провал у постачанні медпрепаратів, якого Україна не знала вже багато років.
Як вирішити проблему?
Єдиний спосіб не допустити повторення зриву поставок у 2023-му — це налагодити детальне планування та постійний контроль зі сторони МОЗ і ДП “Медичні закупівлі України” за всіма закупівельними процесами.
”Треба забезпечити достатнє фінансування на централізовані закупівлі, вдосконалити підхід до збору потреб у ліках, регулярно моніторити та аналізувати наявні залишки в лікарнях, відстежувати терміни поставок медикаментів в Україну та впроваджувати новий механізм розвезення ліків по медзакладах”, — вважає виконавча директорка БФ “Пацієнти України” Інна Іваненко.
Для цього необхідно внести зміни до нормативної бази. Нещодавно МОЗ України розробило зміни до проєкту постанови КМУ “Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення здійснення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру”. Наразі цей проєкт змін проходить погодження у профільних міністерствах та відомствах.
Отже, ми наполягаємо на тому, аби:
- Міністерство охорони здоров’я та державне підприємство “Медичні закупівлі України” здійснювали контроль за замовленням препаратів регіонами для забезпечення функціонування ефективної системи закупівель лікарських засобів, медичних виробів тощо, щоб пацієнти були своєчасно забезпечені необхідними якісними, безпечними та ефективними товарами
- МОЗ визначало, а ДП “Медичні закупівлі” слідкувало, аби в лікарнях завжди був наявний незнижувальний залишок ліків на 3-4 місяці для безперервного забезпечення пацієнтів у регіонах
- Розподіл ліків та медвиробів по лікарнях країни відбувався не один раз на рік, як є зараз, а частіше — в ідеалі раз на квартал. Це дозволить забезпечити оптимальний рівень залишків препаратів на місцях і уникнути перерв у лікуванні пацієнтів
- На ДП “Медичні закупівлі України” покласти відповідальність щокварталу моніторити залишки лікарських засобів у медзакладах, а при плануванні закупівель — враховувати інформацію про такі залишки та очікувані поставки
- Під час укладання договорів з постачальниками, ДП “МЗУ” має складати чіткий графік поставки препаратів таким чином і контролювати, щоб постачальники його дотримувалися.
Це саме ті зміни, яких пацієнтська спільнота добивається не один місяць. Прийняття цієї постанови допоможе вдосконалити процес нагляду і контролю МОЗ та ДП “Медичні закупівлі України” за поставками та розподілом медпрепаратів.
У матеріалі використано дані зі звіту БФ “Пацієнти України”, у якому ми дослідили централізовані закупівлі ліків у 2022 році за 22 напрямами в межах бюджетної програми “Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру” (КПКВК 2301400)
