2020-ий рік став доволі знаковим для сфери медичних закупівель в Україні. Вперше централізовані державні закупівлі ліків проводилися на Prozorro. Вперше така велика кількість міжнародних компаній-виробників ліків брала участь у торгах, організованих українським спеціалізованим державним підприємством “Медичні закупівлі України”. Наскільки успішними були ці закупівлі та які висновки слід винести з першого року централізованих закупівель ліків на Prozorro, — про це йдеться у проміжному звіті “Пацієнтів України” за результатом моніторингу закупівель державного підприємства.

У 2020 році Міністерство охорони здоров’я передало на ДП “Медичні закупівлі України” 14 закупівельних програм, інші 24 програми передані до міжнародних організацій. На придбання ліків за цими напрямами державному підприємству виділено 6,1 млрд грн, або ж 64% від загального бюджету централізованих закупівель, який у цьому році складає історичні майже 10 млрд грн. 

Станом на дату виходу публікації з усіх 483 номенклатурних позицій, які планувалося закупити протягом 2020 року, успішно укладено договори по 375 позиціях. Даний аналіз охоплює закупівлі 246 позицій лікарських засобів, по яких на кінець року були завершені необхідні закупівельні процедури і укладені договори з постачальниками.

Загалом з усіх проаналізованих закупівель 67% було проведено через процедуру відкритих торгів, решта 33% — через переговорну процедуру. Причиною переговорної процедури, яка відбувається без проведення аукціону, були двічі відмінені через недостатню кількість учасників відкриті торги. Таким чином, бачимо що загалом попит до закупівель ДП був достатньо високим. Близько половини позицій закуплені через переговорну процедуру дорожче, порівняно з цінами попередніх років, саме через низьку пропозицію. На таких закупівлях ціни на ліки в середньому вищі на 34%. 

Аналіз конкуренції на відкритих торгах показав, що в середньому на торги приходили приблизно 3 учасники на лот. Окрім цього 61% позицій було закуплено напряму у виробників лікарських засобів, а 39% — через дистриб’юторів.

Це свідчить про зацікавленість постачальників та виробників фармпродукції до ринку державних закупівель. Як результат, державному підприємству вдалося досягнути значної економії на торгах. Загальна сума зекономлених коштів на проаналізованих закупівлях сягнула більше 1 мільярда гривень, або майже 24% від оголошеної очікуваної вартості відкритих торгів.

Також з Prozorro видно, що кількість учасників на аукціоні прямо корелює з відсотком економії. Чим більше учасників на тендері — тим більше знижувалася цінова пропозиція серед постачальників. Одним з таких прикладів є закупівля онкопрепарату Леналідомід 10 мг, де в аукціоні взяли участь 9 компаній, а вартість ліків за результатом аукціону знизилася на 87%, замість очікуваних 10,2 млн грн замовник уклав договір на 1,3 млн грн. 

Найбільшими постачальниками ліків стали швейцарські компанії “Баксалта ГмбХ” (10 договорів загальною вартістю 592 млн грн), “Органон Сентрал Іст ГмбХ” (9 контрактів на 328 млн грн), “Октафарма АГ” (18 договорів на 224 млн грн), а також українські ТОВ “Ново Нордіск Україна” (9 договорів на 203,9 млн грн) і ТОВ “Людмила-Фарм” (38 договорів на 199 млн грн).

Разом з тим, слід звернути увагу на те, що значна частина закуплених фармпрепаратів буде поставлена пізніше, ніж планувалося у 2020 році. Це, в першу чергу, зумовлено значною затримкою у підготовці необхідних документів з боку Міністерства охорони здоров’я. Більш ніж два місяці МОЗ ігнорував питання запуску закупівель ліків, на що звертали увагу пацієнтські організації за допомогою спільних звернень та прес-брифінгів. Лише на початку червня міністерством було прийнято Наказ про затвердження зведених показників 100% потреби у лікарських засобах, який дав змогу держпідприємству розпочати закупівельні процедури. 

Окремого позитивного відгуку заслуговує відкритість державного підприємства на всіх етапах закупівельної роботи. Слід відмітити, що майже з самого початку оголошення торгів на сайті ДП “Медичні закупівлі України” є доступними зведені дані про стан виконання програми централізованих закупівель по кожному з напрямів. Додатково окремою таблицею висвітлюється інформація про стан виконання договорів: кількість закуплених, отриманих, а також розподілених по регіонах ліків.

Також під час аналізу було здійснено порівняння цін на медпрепарати з закупівлями міжнародних організацій за попередні роки і відстежено динаміку цін по кожній позиції номенклатури протягом 4 років.

Основні рекомендації

1. Найперше Міністерству охорони здоров’я варто звернути увагу на те, що невчасне ухвалення необхідних нормативних документів призводить до зменшення ефективності закупівельного процесу. Зокрема, слід оперативніше приймати документи, необхідні для початку закупівель: затверджувати відповідні паспорти бюджетних програм; визначати технічні характеристики предмета закупівлі (формування номенклатури); проводити збір та аналіз потреби в лікарських засобах.
2. Потрібно змінити підхід до аналізу потреби на середньострокову перспективу із урахуванням середньострокових зобов’язань ДП “Медичні закупівлі України”. Також МОЗ, як головний розпорядник та відповідальний виконавець централізованих бюджетних програм у сфері охорони здоров’я, має врахувати при підготовці паспортів бюджетних програм взяті зобов’язання, що надасть змогу здійснити платежі протягом поточного бюджетного періоду та/або середньострокового періоду. Це означає, що МОЗ в паспорті 2021 року має передбачити покриття середньострокових зобов’язань попереднього періоду, тобто окремим рядком за 2020 рік. 
3. Кабінету Міністрів України необхідно забрати бюрократичні перепони через погодження технічних характеристик задля оперативного здійснення закупівель та можливостей застосувати різні закупівельні стратегії (скасувати зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, прийняті Постановою КМУ №1036).
4. ДП “Медичні закупівлі України” як замовнику слід провести детальний аналіз неуспішних закупівель. Відтак варто більше працювати з потенційними постачальниками на тих напрямах, де була найменша конкуренція, або пропозиції взагалі були відсутні.

За посиланнями можна ознайомитися з:

— Описовим звітом за кожним з напрямів 

— Таблицею з порівняльним аналізом.

Створення цієї публікації частково або повністю фінансується в рамках Програми МАТRА Посольства Королівства Нідерландів. Зміст та думки викладені в цій публікації є відповідальністю авторів та не обов’язково відповідають позиції Посольства.