“Пацієнти України” підготували проміжний звіт за результатами моніторингу закупівель Державного підприємства “Медичні закупівлі України”.
Цьогоріч на державне підприємство, яке закуповує ліки та медичні вироби в Україні, передано 14 закупівельних програм. У грошовому еквіваленті — це 6,05 млрд грн, або ж 64% від загального бюджету закупівель, який у цьому році складає історичні майже 10 млрд грн.
Було проведено аналіз закупівель, оголошених за напрямами “Доросла онкологія, онкогематологія, рак нирки” та “Хронічний мієлоїдний лейкоз” (ХМЛ).
Станом на 28 жовтня, за напрямом “Доросла онкологія” оголошено закупівлі за всіма позиціями (86) із запланованих на 2020 рік. До аналізу включені дані по 23 міжнародних непатентованих назвах (МНН), які вже пройшли всі стадії закупівельного процесу і по яких підприємство уклало договори з постачальниками. Потенційна економія на цих лотах склала 179,9 млн грн, або 43% від очікуваної вартості. Найбільшої економії було досягнуто на закупівлях Азацитідіну 100 мг — 74,4 млн грн, Ритуксимабу 500 мг — 60,6 млн грн та Леналідоміду 25 мг — 15,2 млн грн.
За напрямом ХМЛ оголошено закупівлі по 7 позиціях. Саме стільки позицій планується закупити за цим напрямом у 2020 році. 4 закупівлі (57%) вже завершилися успішно укладенням договорів. Ще по трьох тривають тендерні процедури. Економія на проведених тендерах склала 19 млн грн, в першу чергу за рахунок закупівлі Дазатинібу 70 мг, вартість якого під час аукціону знизилася на 17,1 млн грн.
Результати завершених закупівель показують, що наразі на торги активно виходять як дистриб’ютори, так і виробники. Робота в напрямку здійснення закупівель лікарських засобів через державне підприємство безпосередньо у виробників дає свої перші результати. Так, ДП “Медичні закупівлі України” вдалося придбати 13 лікарських засобів напряму у компаній, які виробляють лікарські препарати, по інших 14 позиціях переможцями стали дистриб’ютори. Але незважаючи на те, що на половині проаналізованих закупівель переможцями тендерів стали дистриб’ютори — це не мало негативного впливу на ціни лікарських засобів.
Нагадаємо, що впровадження механізму централізованих закупівель через міжнародні організації з 2015 року дозволило мінімізувати корупційні ризики в закупівлях ліків для Міністерства охорони здоров’я. Така практика дозволила подолати тендерну монополію дистриб’юторів (до 98% ліків закуповуються напряму у виробників), отримати конкурентні цінові пропозиції, забезпечуючи доступне та якісне лікування для пацієнтів з тяжкими захворюваннями в Україні.
При цьому варто відзначити, що не на всіх завершених процедурах була висока конкуренція. Так, на третині закупівель участь брали лише 2 фірми, ще на сімох тендерах змагалися 3 постачальники, на решті закупівель конкуренція складала 4 і більше учасників. Найпопулярнішим серед постачальників лікарським засобом виявився Леналідомід — в аукціоні взяли участь аж 9 фірм.
Безперечним досягненням на тендерах державного підприємства можна назвати низькі закупівельні ціни, які вдалося отримати за результатами аукціонів. Майже на всіх проаналізованих позиціях ціна на лікарські засоби виявилася дешевшою порівняно з цінами минулих років.
Для такого зниження цін могли позитивно зіграти кілька факторів:
Тенденція до зниження цін чітко прослідковується на значній частині проаналізованих позицій і, швидше за все, збережеться на решті тендерів.
Нижче в таблицях наведені приклади динаміки цін на окремі міжнародні непатентовані назви, закуплені ДП “Медичні закупівлі України” та міжнародними організаціями в розрізі останніх років. Відзначимо, що за деякими МНН закуповувалися препарати різних виробників і торгових марок, що також впливало на різницю в ціні.
Створення цієї публікації частково або повністю фінансується в рамках Програми МАТRА Посольства Королівства Нідерландів. Зміст та думки викладені в цій публікації є відповідальністю авторів та не обов’язково відповідають позиції Посольства.