Верховній Раді 100 днів: Що встигли зробити депутати для пацієнтів

Верховній Раді 100 днів: Що встигли зробити депутати для пацієнтів

Верховна Рада 9 скликання пропрацювала 100 днів і саме час підбивати перші підсумки діяльності народних депутатів. «Пацієнти України» як одна з найбільших пацієнтських організацій звернула увагу на медичні політичні обіцянки партій, що лунали перед виборами. Ми проаналізували, що встигли виконати народні обранці та які у них плани на майбутнє щодо реалізації своїх політичних гасел. Під приціл пацієнтського контролю потрапили партії «Слуга Народу», «Голос», «Європейська солідарність» та «Батьківщина».

Забезпечення ліками

І почнемо ми свій аналіз з найбільш болючого питання — забезпечення всіма необхідними ліками пацієнтів за державний кошт та формування фармацевтичної політики в Україні.

Тему ліків у своїх політичних програмах підняло три партії з чотирьох. «Голос» прописав в програмі: розширити державне фінансування на ліки, продовжити практику закупівель ліків на державному рівні через міжнародні організації та врегулювати фармринок України, тобто отримати справедливі ціни на якісні ліки та захистити українців від фальшивих і неефективних препаратів. «Пацієнти повинні мати можливість отримувати якісні, безпечні, ефективні ліки у будь-якій аптеці країни за електронним рецептом»,- говориться в політичній програмі.

«Слуги народу» були популістичні та амбітні в своїх обіцянках. «Знищимо фармакологічну мафію, скасувавши корупційний механізм повторної сертифікації ліків»,- говориться в програмі партії. Та «Батьківщина», які просто задекларували в своїй програмі, що всі ліки, які прописуються лікарем пацієнту повинні бути безкоштовними. Уточнити, як саме досягти цього в «Батьківщині» не зазначили, але слоган красивий.

Збільшення бюджету на закупівлю ліків на 2020 рік. У цьому році відбулось історичне збільшення фінансування на закупівлю ліків за 40-ка державними програмами. За Державний Бюджет, який включав у себе 9,8 млрд грн на закупівлю ліків, проголосувало 280 народних депутатів. Нагадаємо, що у 2015 році з Державного бюджету на ліки виділялось 4,1 млрд грн, 2016 — 3,9, у 2017-2018 — 5,9 млрд грн, у 2019 — 6,6 млрд грн. Навіть бюджет 2019 року покривав у середньому лише 50% від потреби пацієнтів у ліках.

Тему збільшення бюджету на закупівлю лікарських засобів та медичних виробів підняла депутат від партії «Голос» Ольга Стефанишина, саме вона подала відповідну правку до Бюджету на 2020 рік. Бюджетний комітет підтримав ініціативу збільшення фінансування. Законопроект був проголосований у першому читанні.

І хоча напередодні голосування Бюджету-2020 у другому читанні та в цілому з’явилась інформація, що пацієнтів позбавлять обіцяного і начебто на цьому наголошує Міністерство фінансів України, цього не сталося. Адже на захист своїх інтересів стали численні громадські організації, у тому числі і «Пацієнти України», які долучились до флешмобу пацієнтів та активістів. Урядовці та парламентарі прислухалися до голосу пацієнтів. Врешті-решт депутати проголосували за збільшення бюджету на закупівлю ліків та медвиробів до 9,8 млрд грн.

Наступну свою політичну обіцянку, а саме продовжити дію міжнародних закупівель ліків, партія «Голос» також виконала. 19 вересня був проголосований законопроект, що дав право міжнародним організаціям закуповувати ліки на централізованому рівні ще 2 роки. Документ підтримали партії «Слуга народу», «Європейська солідарність», «Батьківщина» та позафракційні депутати. Він вже підписаний Президентом. А це означає, що Україна продовжить закуповувати ліки за 40-ка централізованими програмами через міжнародників, які вже продемонстрували свою ефективність.

Фармацевтична політика. Що стосується партії «Голос», то реалізовувати свої обіцянки щодо фармацевтичного ринку вони почали з регуляції цін на ліки. Депутати Ольга Стефанишина та Олександра Устінова на початку вересня зареєстрували Законопроект № 2089 «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення доступності лікарських засобів для громадян». До законопроекту закладено два механізми, які дозволять знизити ціни на ліки в країні. Мова йде про паралельний імпорт для ліків та про скасування так званних «вічнозелених патентів».

Темою паралельного імпорту БФ «Пацієнти України» займається з 2015 року. Це механізм, що до 30% знизив ціни на ліки в аптеках у країнах, де він працює. Паралельний імпорт — це можливість ввозити в Україну ті ж самі препарати, що вже представлені на українському ринку, з інших країн, де вони дешевші. І на це не потрібно отримувати додаткового дозволу від виробника. У країнах Європейського Союзу практику паралельного імпорту запровадили ще 20 років тому. Завдяки цьому ціни на ліки там вдалося знизити до 20%.

Всю осінь народні депутати, активісти та пацієнти боролися за цей законопроект, виходили на акції, але документ так і не отримав схвальний висновок Комітету здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування. По суті, профільний Комітет завалив даний Проект Закону, адже рекомендував його на голосування до Ради в першому читанні без схвального висновку.

Ліки не діаманти

За таке рішення проголосувало 9 членів Комітету, що входять до партій «Слуга Народу», «Батьківщина», «Опозиційна платформа — За життя» та позафракційні депутати. Зі списком депутатів, що завалили законопроект можна ознайомитися за посиланням: https://bitly.su/HLEbkTps.

Що стосується скасування «вічнозелених патентів», які наразі дають можливість для фармкомпаній в Україні маніпулювати недосконалістю національного патентного законодавства і диктувати ціну, то це питання також адресується в законопроекті № 2259 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо реформи патентного законодавства)». Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку рекомендував проголосувати в першому читанні Проект Закону щодо реформи патентного законодавства. А ми продовжимо уважно слідкувати, які саме політичні партії будуть підтримувати відміну «вічнозелених патентів» та повідомляти про це.

Партія «Слуга Народу», взявши на себе політичну відповідальність «Знищити фармакологічну мафію», як ми бачимо на прикладі законопроекту про паралельний імпорт, що реально зачіпає інтереси фармацевтичних компаній, так і не пішла на цей крок.

Водночас, голова Комітету здоров’я нації, медичних послуг та медичного страхування Михайло Радуцький зареєстрував Законопроект № 2429 «Про внесення змін до деяких законів України щодо ліквідації штучних бюрократичних бар’єрів та корупціогенних чинників у сфері охорони здоров’я».

Цей документ вносить дві правки до Закону України «Про лікарські засоби». Перша зміна регулює питання виходу генеричних препаратів на український ринок, спрощує цей процес, що в подальшому призведе до зниження цін на ліки. Друга, дозволяє ввозити в Україну вакцини та препарати для хіміопрофілактики без реєстрації у випадку, якщо ці препарати необхідні для людей, що виїжджають за кордон для участі у міжнародних операціях із підтримання миру.

Ще одну правку автор ЗП вносить до Закону «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» і вона стосується спрощення режиму ввезення та вивезення таких препаратів в/з Україну.

Регуляція ринку крові

Законопроект, який ми розглядали вище, неочікувано зачіпає питання крові в Україні та вносить правки в Закон України «Про донорство крові та її компоненти». Якщо ознайомитись зі змінами в Закон, виникає лише одне відчуття, що його правлять під одного виробника. Ні для кого не секрет, що в Україні працює лише один виробник препаратів на основі плазми крові.

Що змінюють в існуючому Законі? Плазму з центрів крові можуть отримувати тільки ті виробники, які переробляють її на території України і виготовляють з неї препарати (лікарські засоби).

Накладається заборона на експорт саме плазми крові. Тобто, ми як країна не зможемо її вивозити, наприклад до Європи, виготовляти на європейських заводах препарати та повертати їх в Україну (поширена європейська практика з виготовлення препаратів на основі плазми крові). У чинній редакції закону донорську кров, її компоненти і препарати (лікарські засоби) можна експортувати тільки якщо потреби українського населення в них забезпечені.

І остання правка — знімаються будь які обмеження щодо експорту препаратів на основі плазми крові. Тобто, якщо даний законопроект буде проголосовано у сьогоднішній редакції, то препарати з крові можна буде вивозити з України у необмежених кількостях, навіть якщо внутрішня потреба країни у таких препаратах не забезпечена.

Не важко визначити, що від правок в Закон «Про донорство крові та її компоненти» виграє лише одна фармацевтична компанія в Україні. І якщо проаналізувати весь Законопроект № 2429, складається відчуття, що його писали саме під одну потребу — відрегулювати законодавство під одного виробника прикривши свій намір кількома правками, що борються з бюрократією на фармринку.

Адже всі правки, що не стосуються Закону про кров є косметичними та не мають вагомого впливу на фармацевтичний ринок України. І хоч назва даного документу досить гучна і схожа на політичну обіцянку партії «Слуга Народу», але це не так. Правильно було б його назвати Проект Закону «Про лобіювання певних інтересів вітчизняного фармацевтичного виробника препаратів на основі крові».

І знову Страхова медицина

Продовжують мріяти про страхову медицину майже всі депутати 9 скликання, адже в своїх політичних обіцянках три із чотирьох політсил заявили, що вони запровадять в Україні обов’язкове медичне страхування (ОМС). Вся медична програма партії «Батьківщина» базується на впровадженні ОМС, що на думку партійців покращить якість медичних послуг, медицина в Україні стане безкоштовною, а зарплата у лікарів збільшиться. У той час як «Слуги Народу» та «Європейська солідарність» винесли цю обіцянку одним пунктом.

Лише «Голос», як політична партія знає, що в країні з 2016 року розпочата медична реформа, яка впроваджує принцип «гроші ходять за пацієнтом», що по суті це і є основним принципом страхової медицини. В Україні працює Національна служба здоров’я України (НСЗУ), яка вже платить закладам за ті послуги, що надаються пацієнтам. На даний момент це послуги лікарів первинної ланки — сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів. З 1 квітня 2020 року НСЗУ буде оплачувати перелік послуг в рамках програми медичних гарантій, до якої увійдуть послуги первинної, спеціалізованої амбулаторної, стаціонарної медичної допомоги, а також екстрена, паліативна та реабілітаційна допомога. Для пацієнта всі послуги з програми медичних гарантій будуть безоплатні.

Не дивлячись на те, що про ОМС в своїх програмах написали майже всі, лише Юлія Тимошенко від партії «Батьківщина» зареєструвала Проект Закону 1178 «Про фінансове забезпечення охорони здоров’я та загальнообов’язкове медичне страхування в Україні» і зняла його з розгляду. Тобто, на сьогодні жодна політична партія фактично не пропонує свої ефективніші за існуючі моделі реформування медичної системи.

Обіцяти вже зроблене та маніпулювати

Продовжують українські політики добру традицію писати в своїх виборчих програмах те, що вже зроблено за їх минулих каденцій. Цим зловживає партія «Європейська солідарність». Із п’яти пунктів медичної політичної програми партії, три вже виконані минулим Урядом.

В Україні вже діє вільний вибір лікаря пацієнтом, кожен з нас може обрати будь-якого сімейного лікаря, терапевта або педіатра. Цим правом скористалися вже 29 млн людей. З 1 квітня 2020 року пацієнти вільно зможуть обирати собі лікарів вузької спеціалізації та самі вирішувати в яку лікарню їм йти.

Ще одна обіцянка ЄС «Державні та приватні медичні заклади повинні мати однакові можливості для надання послуг пацієнтам». Але цей принцип вже закладений в основу медичної реформи, що стартувала в 2016 році. Зараз 415 приватних закладів, що надають послуги первинної ланки, мають договори з НСЗУ. Це означає, що вони отримують державні кошти за надані пацієнтам послуги.

І остання обіцянка ЄС — розділити обов’язки головного лікаря та медичного менеджера — це також вже зроблено Міністерством охорони здоров’я.

Маніпулює «Батьківщина» говорячи, що вони повернуть право виклику лікаря додому. Насправді, ніхто не відміняв викликів лікаря додому, а лише дав можливість лікаря самостійно приймати рішення йти до пацієнта, чи ні. Лікар може прийти до вас додому у випадку, коли за медичними показниками він буде вважати це за потрібне.

Немає політичного сенсу обіцянка партії «Слуга Народу» — створити чіткий і зрозумілий пакет медичних послуг. Адже таке поняття як пакет медичних послуг вводиться Законом, що регламентує медичну реформу, він законодавчо визначений. До нього входять послуги первинної, спеціалізованої амбулаторної, стаціонарної медичної допомоги, а також екстрена, паліативна та реабілітаційна допомога. Чіткий перелік послуг на всіх рівнях медичної допомоги визначається підзаконними актами і, скоріш за все, буде змінюватися щороку. Перелік цих послуг буде диктуватися Бюджетом України, тобто, кожного року буде визначатися об’єм фінансування програми медичних гарантій та змінюватися перелік послуг в ньому.

І обіцянки, які лежать не в межах компетенції партій

Також, кожна із політичних партій давали обіцянки, які не лежать в межах компетенцій законодавчої влади. Наприклад, партія «Голос» у своїй передвиборчій програмі написали: «Ми запустимо в роботу електронну систему eHealth: особистий електронний кабінет пацієнта, повністю електронну систему медичних призначень, лікування за закладеними в систему сучасними медичними протоколами, електронні рецепти на ліки тощо». Перевести всю медичну документацію в електронний формат обіцяла і партія «Слуга Народу».

Але запуск цих інструментів відповідальність виконавчої влади, в даному випадку Національної служби здоров’я України та Міністерства охорони здоров’я України.

Тож чекаємо від політичних партій, що вони будуть відслідковувати роботу виконавчої гілки влади та виступати локомотивом змін відповідно до своїх політичних програм.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *